Конфлікт в Ірані завдає удару по сфері шифрування, ринок цифрових активів під релігійною системою опиняється під загрозою

Конфлікт між Іраном і Ізраїлем поширився на сферу шифрування валют.

18 червня 2025 року одна з найбільших платформ для торгівлі криптовалютами в Ірані зазнала шокуючої кібератаки. Хакерська група, що називає себе "Ловці горобців", зламала систему цієї платформи, викравши майже 90 мільйонів доларів активів. Ця група стверджує, що біржа допомагала урядові Ірану уникати міжнародних санкцій та фінансувати незаконну діяльність, і перевела вкрадені кошти на рахунки з антиіранською інформацією.

Хакери також опублікували попередження в соціальних мережах: "Ці кібернапади є наслідком того, що ця біржа стала важливим інструментом фінансування незаконної діяльності та порушення санкцій режимом Ірану. Співпраця з інфраструктурою, яка фінансується режимом Ірану для незаконної діяльності та порушення санкцій, може поставити ваші активи під загрозу."

Ця жахлива подія хакерської атаки не тільки вивела на поверхню величезний ринок цифрових активів Ірану, але й дала зрозуміти людям: ця країна, що залишається єдиною в світі і досі повністю застосовує ісламське теократичне правління, також глибоко переплетена з індустрією шифрування.

Причина: Канали фінансування під санкціями

Криптовалютний ринок Ірану розвивається вже багато років, і його інтерес до криптовалют в основному зумовлений економічним та геополітичним тиском. Через жорсткі санкції багатьох країн Іран стикається з обмеженнями в традиційних фінансових каналах, міжнародна торгівля та перекази коштів ускладнені. У цій ситуації криптовалюта сприймається як альтернативний засіб.

Аналіз вказує на те, що економічна ситуація в країні також є важливою причиною розвитку ринку шифрування. Іран вже довгий час стикається з високою інфляцією та тиском девальвації валюти, національна валюта ріал постійно слабшає. Іранський фондовий ринок сильно коливається, змушуючи багатьох вкладників вкладати кошти в цифрові активи для хеджування ризиків. Для звичайних іранців шифрування розглядається як інструмент збереження вартості та диверсифікації активів, особливо в періоди економічної нестабільності.

Згідно з аналізом, проведеним компанією з безпеки блокчейну, у 2022 році загальний обсяг шифрування, що надійшов до великих бірж Ірану, наближався до 3 мільярдів доларів США, при цьому платформа, яка зазнала хакерської атаки, є найбільшою торговою платформою країни з часткою ринку близько 87%. Інші основні платформи включають кілька місцевих бірж. Ці місцеві біржі повинні отримати дозвіл від регуляторних органів і дотримуватися таких вимог, як боротьба з відмиванням грошей (AML) та ідентифікація клієнтів (KYC) під час своєї діяльності.

Крім того, повідомляється, що більшість внутрішніх шифрувальних операцій в Ірані здійснюється через цю велику біржу або подібні платформи, які з'єднують їх з міжнародними ринками. Згідно з даними блокчейн-дослідницької установи, з 2018 по кінець 2022 року одна відома міжнародна біржа обробила транзакції на суму 8 мільярдів доларів США з Іраном, з яких ця велика біржа обробила транзакції на суму 7,8 мільярда доларів США. Ця біржа також у блозі, опублікованому в 2021 році, закликала клієнтів використовувати певні токени для анонімних транзакцій, щоб уникнути "ризику безпеки активів через санкції".

Окрім шифрування активів, в розвитку технології блокчейн уряд Ірану в останні роки також зробив певні кроки. Найбільш представницькими є два офіційно підтримувані проекти блокчейну: Kuknos і Borna. Мережа Kuknos була запущена в 2019 році Іранськими чотирма великими банками у співпраці з технологічною компанією, її рідний токен використовується для внутрішніх розрахунків в банківській системі. В той же час, Центральний банк Ірану співпрацював з компанією блокчейн для розробки платформи Borna, яка на базі технологій Hyperledger Fabric та інших, надає фінансовим установам підтримку додатків на основі блокчейну. Це свідчить про те, що офіційні представники Ірану також сподіваються використовувати технологію блокчейн для підвищення ефективності та прозорості фінансової системи.

Крім того, Іран і Росія, за повідомленнями, нібито спільно планують випустити стабільну монету, що підтримується золотом, для розрахунків у торгівлі між країнами та уникнення фінансових санкцій. Є також повідомлення, що Центральний банк Ірану вивчає можливість випуску власної цифрової валюти центрального банку "шифровані ріали" і раніше планував з’єднати її з системою розрахунків країн, таких як ОАЕ.

Завдяки багатим енергетичним ресурсам Ірану, країна у 2018 році визнала видобуток криптовалюти легальною галуззю. У 2021 році Іран становив приблизно 4,5% світової потужності Bitcoin, щорічно виробляючи майже 1 мільярд доларів Bitcoin, який використовується для імпортної торгівлі та пом'якшення наслідків санкцій. Офіційні органи Ірану також вітали це, впровадивши пільгову тарифну політику на електроенергію для майнінгових ферм.

Однак через велике навантаження на електромережу, пов'язане з високими енергетичними субсидіями, а також вимоги регуляторів, що зобов'язують майнерів здавати видобуті біткоїни центральному банку, багато майнінг-полів вирішили перейти в тінь або діяти в обход законодавства. За оцінками деяких організацій, до 2024 року частка Ірану у світовій потужності біткоїн-майнінгу знизиться до приблизно 3,1%.

Політика: від відкриття до обмеження, виконання заборони на шифрування торгівлю

Уряд Ірану неодноразово змінював своє ставлення до шифрування, його регуляторна політика щодо шифрування пройшла шлях від початкової відкритості до поступового посилення.

З 2018 року Іран офіційно визнав видобуток цифрових активів законною галуззю, щоб регулювати діяльність шахт, яка вже стала поширеною. Уряд вживає заходів, що вимагають від ліцензованих шахтарів використовувати ефективне обладнання, а також дозволяє продавати видобуті активи лише за певною ціною центральному банку, водночас сплачуючи за електроенергію відповідно до експортної ціни. Низька вартість електроенергії привабила закордонних шахтарів, зокрема з Китаю, для інвестицій в видобуток в Ірані.

У 2020 році мить слави майнінгового пулу "Дорожній майнінг", який увійшов до п'ятірки найкращих у світі, стала символом китайських майнерів, які вирушили до Ірану за золотом. ЗМІ провели ексклюзивне інтерв'ю з партнером цього пулу, які займаються морськими вантажоперевезеннями в Ірані і ніколи не встановлювали зв'язків з шахтарями в Ірані, викупивши тисячі майнінгових машин за ціною брухту, а також заснували найбільшу в Ірані легальну майнінгову ферму, покладаючись на свої місцеві зв'язки.

Однак ця модель "обміну енергії на монети" швидко загострила напруженість з електроенергією. У травні 2021 року, після рідкісного літнього великого відключення електроенергії, президент Хасан Рухані оголосив про тимчасову заборону всіх заходів з видобутку криптовалюти на чотири місяці, до пізнього вересня того ж року, щоб зменшити навантаження на електромережу. Офіційні дані свідчать, що легальні майнінгові ферми споживають близько 300 мільйонів кіловат-годин електроенергії, тоді як нелегальні майнінгові ферми споживають до 2 мільярдів кіловат-годин, що серйозно впливає на електропостачання для населення. Після цього, під час літніх пікових навантажень, уряд неодноразово закривав деякі майнінгові ферми на короткий термін, щоб забезпечити постачання електроенергії для населення.

У сфері регулювання торгівлі Центральний банк Ірану ще у 2020 році заборонив фізичним особам використовувати іноземні видобуті цифрові активи для торгівлі на території країни, посиливши контроль за обігом шифрування. Після 2022 року іранські регуляторні органи посилили обмеження на рекламу шифрування та продажі майнінгових машин. У грудні 2024 року офіційні органи Ірану віддали наказ заборонити рекламу шифрувальних машин та відповідних навчальних курсів в Інтернеті і вимагали від основних електронних комерційних платформ прибрати відповідний рекламний контент. У тому ж місяці енергетичний наглядовий орган також повідомив, що незаконне видобування буде підлягати юридичній відповідальності.

Ці заходи також вимагають, щоб комплаєнс-містилища працювали лише тоді, коли електропостачання достатнє, а в неробочий час заборонено використовувати електроенергію. Таким чином, з урахуванням проблем з електроспоживанням і безпекою, викликаних поширенням майнінгових установок, уряд посилив контроль над видобувною промисловістю. Наприкінці 2024 року контрольний акцент переміститься на шифрування транзакцій. Центральний банк Ірану у грудні 2024 року запровадив нові правила, намагаючись заблокувати обмінні операції між криптовалютою та ріалами на внутрішніх сайтах. У січні 2025 року також було введено урядовий призначений інтерфейс для торгівлі (API), що вимагає від усіх внутрішніх бірж підключатися до контрольної системи через цей канал, щоб спростити моніторинг особистої інформації користувачів та грошових потоків.

У лютому 2025 року офіційні органи Ірану навіть оголосили про заборону на публікацію реклами цифрових активів на будь-яких платформах і в будь-яких випадках. Слідом за цим, після хакерської атаки в червні, Центральний банк Ірану ще більше посилив контроль над шифруванням угод: за повідомленнями аналітичних компаній, іранський уряд встановив, що внутрішні шифрувальні платформи можуть працювати лише з 10:00 до 20:00 (так званий "комендантська година для шифрування угод"), щоб підвищити ефективність регулювання та обмежити виведення капіталу. Різні обмежувальні заходи виникають один за одним, у певній мірі відображаючи баланс між сприянням інноваціям і забезпеченням фінансової безпеки.

Тлумачення: шифрування валюти та ісламське вчення

Як ісламська республіка, Іран, просуваючи розвиток цифрових активів, також повинен враховувати норми ісламського права (Шаріат). Ісламські вчення забороняють усі форми лихварства (Riba) та азартних ігор (Gharar), а торгівля цифровими активами через різкі коливання та певний спекулятивний характер раніше була піддана критиці з боку деяких консерваторів.

Верховний лідер Ірану Хаменей має відносно відкриту позицію щодо цього. У 2021 році він чітко заявив, що купівля та продаж криптовалюти і її виробництво "повинні відповідати законам і нормативам Ісламської Республіки Іран" і не вважаються автоматично такими, що суперечать ісламському вченню. Іншими словами, якщо уряд дозволяє, то торгівля цифровими активами, що здійснюється відповідно до правил, сама по собі не є "незаконною". Крім того, Хаменей також закликав релігійні кола висловлювати думки з нових соціальних питань, включаючи криптовалюту, щоб зберегти актуальність шариату.

Однак думки різних релігійних вчених не зовсім збігаються. Відомий іранський шиїтський великий аятолла Makarem Shirazi займає обережну позицію. Він вважає, що біткойн та інші шифровані валюти мають "багато невизначеностей", таких як відсутність державної підтримки, легкість у зловживаннях тощо, тому їхні交易 не відповідають вимогам ісламського права. Інші релігійні лідери вимагають від віруючих дотримуватися більш глибоких тлумачень шариату в умовах правової невизначеності.

Офіційні органи Ірану хоча й не розглядають криптовалюту як явну релігійну заборону, але на практиці наголошують на необхідності дотримання національних законів та регуляторних рамок, щоб уникнути надмірної спекулятивної поведінки. Така позиція в певній мірі збалансовує протиріччя між ісламським вченням та сучасними економічними практиками.

У умовах численних економічних невизначеностей, шифровані активи все ще привертають значну увагу молоді Ірану та працівників технологічної сфери. Аналіз показує, що з розвитком інформаційних технологій, поширенням смартфонів та поступовим відкриттям Ірану до зовнішнього зв'язку, бар'єри для участі простих громадян у торгівлі цифровими валютами знижуються.

Одним з най典型ніших випадків є те, що влітку 2024 року популярна гра "仓鼠快打（Hamster Kombat）" на одному з додатків миттєвого обміну повідомленнями спровокувала критику з боку політичних діячів в Ірані. Тоді речник Національного центру кіберпростору Ірану Хосейн Деліріан випустив попередження, зазначивши, що нещодавно прочитав велику кількість обговорень іранських користувачів у багатьох супер-групах і сказав, що використання ігор для шифрування цифрових активів стало розсадником злочинності хакерів.

Ця суперечка також привернула увагу релігійних кіл, відомий шиїтський вчений Аятолла Нассер Макарам Ширазі описав шифрування валюти як "джерело багатьох недоліків" і закликав людей уникати ігор, пов'язаних з біткоїном, таких як Hamster Kombat.

Участь у ринку цифрових активів також супроводжується ризиками. Є повідомлення, що низький рівень знань про шифрування в Ірані став пасткою для злочинців: випадки шахрайства з'являються один за одним, багато інвесторів зазнали величезних втрат через сліпе слідування моді. Анонімні交易 на чорному ринку також створюють виклики для регуляції. До того ж, сам ринок характеризується різкими коливаннями, а відсутність зрілого правового захисту змушує деякі іранські сім'ї займати обережну або навіть вичікувальну позицію щодо таких активів.

Загалом, незважаючи на те, що криптовалюти в Ірані поступово отримують більше визнання, дискусії щодо їх легітимності, безпеки та етики продовжуються. Сьогодні, на фоні значного обмеження доступу до мережі та перебоїв з Інтернетом в кількох регіонах, для простих людей, в порівнянні з реальними труднощами війни та виживання нації, перспективи розвитку крипторинку, можливо, вже нікого не цікавлять.

![шифрування ринок став новим полем битви в тіні іранських暗战, ринок шифрування під тінню теократичного режиму](