Японський ринок Web3

Японія — це високорозвинена азійська країна із населенням 124 мільйони осіб, де молодь поступово скорочується. Незважаючи на потужний розвиток секторів акцій, нерухомості, аніме та туризму, громадська увага розпорошена, що знижує мотивацію молодих людей активно долучатися до криптоіндустрії; основну масу криптоучасників складають дорослі середнього віку.

Водночас, посилена впливом глобалізації та зростанням популярності криптовалют, участь у криптоактивах в Японії стрімко росте. До травня 2025 року і кількість користувачів, і сукупний обсяг торгів досягли історичних максимумів.

Основні характеристики: 12,41 мільйона користувачів, серед яких домінують представники середнього класу віком 30–40 років. Це здебільшого інвестори, орієнтовані на капітал та довгострокове зростання, а не спекуляції. Більшість мають річний дохід менш ніж 7 мільйонів ієн (приблизно 320 000 юанів). Через високі податкові ставки на доходи від крипто в Японії більшість учасників зберігають активи замість продажу — очікуючи на реформу оподаткування у 2026 році.

Обсяги та динаміка розвитку крипторинку Японії

У 2022 році сумарний обсяг спотових торгів на всіх ліцензованих японських біржах склав 1 трильйон ієн (приблизно $6,8 мільярда). В 2023 році цей показник зріс до 1,13 трильйона ієн ($7,6 мільярда), що відповідає щорічному зростанню на 13%.

Однак у 2024 році, після масштабного заходу Уолл-стріт на ринок Bitcoin, загальний внутрішній спотовий обсяг торгів збільшився до 2,06 трильйона ієн ($14 мільярдів), що становить стрімкий приріст у 82%. Це стало моментом виходу Японії на масштабний світовий рівень крипторинку.

У структурі торгів переважає Bitcoin (BTC) — близько 70% обсягу, тоді як Ethereum (ETH) має лише 14%. Тому більшість регульованих японських бірж фокусують маркетинг саме на BTC, і рекламу бірж по Bitcoin часто можна побачити на TikTok.

З 2024 року XRP навіть трохи обігнав ETH за популярністю.

12,41 мільйона користувачів на крипторинку

Це число виглядає вражаюче — принаймні 12,41 мільйона користувачів, але реальний приріст почав динамічно зростати саме у 2024 році.

У 2022 році кількість криптоінвесторів в Японії становила лише 5,61 мільйона. В 2023 році — 6,46 мільйона (+15% приросту). До 2024 року їх стало вже 9,17 мільйона (+41%).

Станом на травень 2025 року кількість сягнула 12,419 мільйона. Японський крипторинок демонструє стрімке розширення серед внутрішніх користувачів, а обсяг активів під управлінням перевищує 4,26 трильйона ієн (близько $27,5 мільярда).

Демографія криптоінвесторів Японії

Станом на травень 2025 року в Японії налічується 12,41 мільйона криптоучасників — це близько 15% населення віком 18+ років.

Кістяк інвесторів — представники середнього класу 30–40 років із такими характеристиками:

• Активне користування Youtube, X та іншими соцмережами
• Стабільний сімейний дохід
• Річний дохід менше 7 мільйонів ієн

Мотивація і поведінка в інвестиціях:

• Довгострокове управління капіталом і формування інвестиційного портфеля, а не спекулятивна торгівля
• Невеликі суми через додатки бірж
• Низька частота торгів, більшість відкривають лише кілька ордерів на рік
• Дуже мало користувачів з досвідом on-chain

У цілому, японська криптоспільнота швидко інтегрується в широке суспільство, а користувачі надають перевагу безпеці та простоті.

Саме тому більшість проєктів та бірж Японії інвестують у довгострокову співпрацю з інфлюенсерами на Youtube і X, а не в традиційні медіа. Сьогодні японське крипто середовище — це екосистема, де майже кожен прагне стати інфлюенсером, що ще більше посилює тиск на класичні ЗМІ.

Регуляторне поле

Японська модель регулювання криптоіндустрії нагадує американську: три рівні координації — FSA (Агентство фінансових послуг), JVCEA (Асоціація японських бірж віртуальних і криптоактивів), JCBA (Асоціація японського криптоактивного бізнесу).

В результаті більшість криптокомпаній Японії є членами JVCEA і JCBA. Наприклад, Binance Japan підтвердив своє членство у JVCEA у соціальних мережах.

Кожна біржа або кастодіал, що прагне працювати легально в Японії, має отримати потрібні ліцензії і членство. В останні роки керуючі активами та біржі заходять на японський ринок через купівлю shell-компаній чи схожі структури для локалізації діяльності.

Політика щодо нерегульованих офшорних платформ

Окрім внутрішніх регульованих бірж, багато нерегульованих офшорних платформ активно працювали у Японії й мали значну аудиторію. Основні причини звернення до них:

• Оптимізація або уникнення оподаткування
• Більший вибір криптоактивів
• Більша кількість деривативів і торгівлі з кредитним плечем

До лютого 2025 року ці платформи потрапили під спільну увагу FSA та японського уряду. Їх вилучили з японських Apple Store і Google Play, а місцеві інфлюенсери, які їх просували, отримали офіційні попередження.

Втім, в Японії не обмежують доступ до інтернету, тому користувачі досі відвідують і використовують ці нерегульовані офшорні платформи. Частина інвесторів продовжує там торгувати, хоча локальне просування стало менш помітним і стриманим.

Оподаткування криптовалют: суперечки та очікування змін

Дослідження локальних агентств показують, що головні труднощі для японських криптоінвесторів — це податкове навантаження та складність звітності. Це особливо актуально, оскільки більшість дрібних інвесторів розглядають криптовалюти як інструмент збереження капіталу, тобто утримують активи тривалий час; відповідно, високе оподаткування та складний бухгалтерський облік стають бар’єром для входу.

Відомо, що при купівлі BTC на регульованій біржі на суму 30 мільйонів ієн і отриманні прибутку у наступному році потрібно сплатити 45% податку на різницю і 10% податку резидента, тобто понад 55% загальної ставки.

Агентство фінансових послуг вже вирішило змінити податкову ставку для криптоінвестицій: з 2026 року вона зрівняється зі ставкою на акції — близько 20%.

Інвестори платитимуть максимум 15,315% національного податку й 5% місцевого податку, без додаткових зобов’язань. Корпоративні інвестори сплачують лише 15,315% національного податку, без місцевої складової.

Новий режим стартує у 2026 році одночасно із запуском японських spot ETF на BTC та XRP.

Як працюють команди проєктів у Японії

Останнім часом часто запитують, як насправді працюють команди проєктів у Японії й з якими обмеженнями стикаються.

Станом на зараз як мінімум 20 відомих команд мають офіси або співробітників у Японії, проте більшість зареєстровані у форматі R&D чи операційних структур, а не повноцінних комерційних компаній.

Причина: для масштабної ринкової активності в Японії — наприклад, лістингу токенів для місцевих користувачів або виходу на регульовану біржу — команда має пройти жорстку перевірку JVCEA (Асоціація японських бірж віртуальних і криптоактивів). Японські вимоги до комплаєнсу набагато суворіші й дорожчі, ніж у Південно-Східній Азії чи Дубаї.

Тому більшість проєкт-команд не працюють напряму з японським ринком: реалізація токенів і операцій відбувається через BVI або інші офшорні структури, а японські компанії використовують лише для найму, R&D й офісних витрат.

Цю модель застосовують як національні, так і іноземні проєкти, що фізично присутні в Японії.

Фізично — в Японії, але не націлені на місцевий ринок.

Сподіваємося, інформація була корисною.

Застереження:

1. Стаття відтворена з [_FORAB]. Авторські права належать першоджерелу [_FORAB]. Якщо маєте питання щодо цієї публікації, звертайтеся до Gate Learn — ми оперативно дамо відповідь згідно з нашими процедурами.
2. Застереження: погляди й думки у статті належать виключно автору й не є інвестиційною рекомендацією.
3. Версії іншими мовами створені командою Gate Learn. Забороняється копіювати, поширювати або використовувати ці переклади без посилання на Gate згідно з умовами.